- непокора
- —————————————————————————————непоко́раіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… … Словник синонімів української мови
непокора — и, ж. Небажання або відмова підкорятися кому небудь, слухатися когось і т. ін … Український тлумачний словник
непідкорення — я, с. Відмова або небажання підкоритися кому небудь; непокора … Український тлумачний словник
збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
свояволя — сваволя, безчинство, непокора … Зведений словник застарілих та маловживаних слів